За детальною інформацією можна звернутися до служби у справах дітей Центрально-Міської районної у місті ради за адресою: вул. Свято-Миколаївська, буд. 27, тел. 0675603916.
Як допомогти дитині під час війни
Поради від фахівців як психологічно допомогти дітям під час війни.
1) Говоріть із дитиною про те, що вона відчуває
Уважно слухайте дитину, спостерігайте за її поведінкою.
Пояснюйте, що відчувати страх — це нормально. Скажіть, що ви також боїтеся. Нагадайте, що наша армія нас захищає, і ви вірите, що усе буде добре.
Якщо є можливість, хай дитина малює, ліпить із пластиліну. Це також допомагає виразити емоції.
2) Будьте поруч
Подбайте, щоби дитина відчувала вашу підтримку. Часто обіймайте її, терпляче відповідайте на одні й ті самі питання, робіть щось разом.
3) Контролюйте себе та свої реакції
Дітей дуже лякає, коли вони бачать, що дорослі втрачають самоконтроль, занадто бурхливо й агресивно реагують на ситуацію. Звісно, ми також відчуваємо страх, злість, утому. Але намагайтеся бути стабільними. Для дитини це — найважливіше.
4) Пам’ятайте про режим дня та сімейні «ритуали»
Намагайтеся дотримуватися того режиму дня, який був у вас у мирний час. Якщо є можливість, нехай дитина засинає, прокидається, їсть у ті ж години, що й раніше.
Якщо у вас є певні ритуали — наприклад, розповідати казку перед сном, співати колискову — робіть це й далі. Навіть якщо дитина засинає в бомбосховищі.
5) Продовжуйте гратися
Для дитини гра — найкраща терапія. Пам’ятайте, що їм необхідно гратися, бігати, стрибати, слухати казки або дивитися мультики. Добре, якщо в цей час у дітей є можливість взаємодіяти з однолітками.
6) Зберіть дитині «тривожну валізу»
Покладіть всередину інформацію зі своїми контактними даними. Напишіть групу крові, алергічні реакції та медичні особливості дитини.
Підпишіть одяг.
Дозвольте дитині брати з собою в укриття улюблену іграшку, книжку.
7) Обговоріть план дій
Пояснюйте дитині, відповідно до її віку, що треба й чого не можна робити в різних ситуаціях: сирена, постріли, пожежа.
Нагадуйте, хто з дорослих є поруч, до кого можна звернутися, коли потрібна підтримка. Добре, якщо дитина знає свою адресу, прізвище, імена батьків і рідних.
Слова підтримки
Дітям дуже потрібні наші слова підтримки — які вони молодці, як добре тримаються в складній ситуації й допомагають дорослим. Також розповідайте про перемоги Збройних Сил України. Це також дуже підтримує.
Пам’ятка!
Іксодові кліщі, заходи індивідуального захисту
Щорічно реєструється 2 піки активності іскодових кліщів – квітень – перша декада травня та перша декада вересня. Чисельність кліщів в останні роки зростає.
Існує думка, що ці кровососи зустрічаються тільки на лісових галявинах серед минулорічного листя, під лісом на березі річки або водойми, у лісосмугах. Але це не так. Будьте уважні! В міських скверах і в парку їх також повно. Трапляються випадки заносу іксодових кліщів у житлові приміщення із зібраними грибами, травами та домашніми тваринами.
Іксодові кліщі – переносники хвороби Лайма та інших хвороб.
Взагалі, покус кліща малочутливий і найчастіше лишається непоміченим. На 2-3-й день на поверхні тіла навколо кліща, що присмоктався, у більшості випадків, з’являється почервоніння і виникають больові відчуття (місцева реакція на укус).
Кліщі нападають на людину під час відвідування лісу, чіпляючись до одягу. Кліщі, що напали, звичайно повзуть угору і намагаються потрапити під одяг. Слід пам’ятати, що кліщі присмоктуються не одразу! Після переповзання на людину протягом декількох (1-2) годин кліщі вишукують місця з тонкою шкірою або приховані ділянки тіла, де вони малопомітні. Введення хоботка (присмоктування) кліщем також продовжується декілька годин. Часто вони присмоктуються до шиї, у складках шкіри у ділянці талії, волосяної частини голови, у паху. Самиця іскодового кліща висмоктує стільки крові, що її вага зростає понад 100 разів. Вона стає схожою на квасолину.
Для запобігання нападу кліщів користуйтеся такими породами:
- Для вибору місця зупинки під час відпочинку на природі надають перевагу сухим ділянкам без трав’янистої рослинності. На небезпечній території не можна сідати чи лягати на траву. Ходити слід посередині стежини (дороги), не торкаючись чагарників, високої трави, по освітленій (сонячній) стороні.
- Проводити само – і взаємоогляди, звертаючи особливу увагу на волосисті частини тіла, шкірні складки, вушні раковини, пахвові та пахові ділянки. Слід ретельно переглядати також одяг (шви), предмети, що виносять з лісу (дрова, квіти), а також тварин.
- Після повернення з відпочинку зняти одяг, ретельно оглянути тіло і одяг; не заносити в приміщення зірвані рослини, верхній одяг і інші предмети, на яких можуть виявитися кліщі; оглядати собак і інших тварин.
- Під час відпочинку використовувати репеленти, що наносять на одяг.
Якщо кліщ все ж таки присмоктався, виконуйте наступні дії:
1. Знімати кліща слід дуже обережно, щоб не обірвати хоботок, який глибоко і міцно закріплюється на весь період присмоктування. При цьому слід не допускати розчавлювати кліща. Якщо просто протягнути кліща, то хоботок, який щільно тримається у шкірі, може відірватися від тіла кліща. Невидавлений хоботок може слугувати причиною болю та запалення. Не рекомендується видалення кліща шляхом попереднього змазування його тіла рідиною (нафта, камфорна олія, ефір) або будь-яким підручним засобом (пінка, крем для гоління, сметана) призводить до перекриття дихальних отворів, внаслідок чого кліщ сам намагається визволитись. Цент метод є небезпечним: часті випадки, коли кліщ гине, що значно утруднює його видалення.
2. Кліща захоплюють пінцетом або обернути марлею пальцями якомога ближче до його ротового апарату («під головку») і, тримаючи строго перпендикулярно до поверхні укусу, витягають, розкачуючи або вивертаючи навколо осі тіла кліща легкими рухами. Також можна користуватися міцною ниткою, перев’язуючи головну частину кліща і, підтягуючи нитку доверху та у боки.
3. Ефективний і досить простий метод, особливо у «польових» умовах, полягає у застосуванні пластикового посуду: у склянці або пляшці роблять кутовий виріз, який підводять під основу кліща, що упровадився в шкіру, після чого кліщ легко видаляється.
4. Провести дезінфекцію. Після видалення кліща місце укусу продезінфікувати будь-яким придатним для цих цілей засобом (70 % спирт, % % йод, спиртовмісні речовини), а руки ретельно вимити з милом.
5. Якщо на шкірі залишилася чорна цятка (при відриві голівки або хоботка кліща), обробити її 5% йодом і залишити до природної елімінації або звернутися до хірургів для видалення.
Виконуйте профілактичні заходи! Будьте здорові!
